Біля рівненської “Лебединки” є місце, до якого приходять із зовсім іншим настроєм, ніж на звичайну паркову прогулянку. Тут розташований пам’ятник учасникам локальних конфліктів – меморіал людям, чиє життя забрали війни за межами рідної країни. Для перехожого це одна з пам’яток центральної частини Рівного, а для родин загиблих і їхніх побратимів – точка на карті, пов’язана з особистими спогадами. Зрозуміти цей пам’ятник допомагають його присвята, історія встановлення та обставини, за яких біля нього збираються люди.
Адреса пам’ятника: орієнтуйтеся на “Лебединку”
Пам’ятник учасникам локальних конфліктів у Рівному розташований біля Молодіжного парку, який містяни називають “Лебединкою”. Адресним орієнтиром слугує майдан Короленка. Саме таке поєднання – майдан і парк – допомагає знайти меморіал, не прив’язуючи його до номера сусіднього будинку.
У пошуку можна зустріти кілька підписів цього об’єкта. Найпоширеніші варіанти – пам’ятник воїнам-афганцям, пам’ятник загиблим у локальних війнах і пам’ятник учасникам локальних конфліктів. Тож відмінність у назвах не обов’язково означає, що навігатор показує іншу пам’ятку. Насамперед перевірте її розташування біля “Лебединки”.
Огляд зручно включити до пішого маршруту центром. Для самого знайомства з меморіалом не потрібна тривала екскурсія, проте поспішати тут навряд чи варто. Написи, загальна композиція та її зв’язок із навколишнім простором краще сприймаються, коли можна зупинитися й уважно подивитися.
| Що потрібно знати | Коротка відповідь |
|---|---|
| Де шукати | Рівне, майдан Короленка, біля Молодіжного парку |
| Звична назва парку | “Лебединка” |
| Як ще називають меморіал | Пам’ятник загиблим у локальних війнах, пам’ятник воїнам-афганцям |
| Формат відвідування | Огляд пам’ятника у відкритому міському просторі |
| Коли зручніше роздивлятися деталі | У світлу пору доби |
За різними назвами стоїть одна присвята
Для розуміння меморіалу найважливіше формулювання – “Загиблим у локальних війнах”. Воно пояснює, чому це місце пов’язують передусім із пам’яттю про загиблих. Назва “учасникам локальних конфліктів”, за якою пам’ятник також шукають, звучить ширше, проте під час розповіді про об’єкт варто зберігати його меморіальний зміст.
Згадка про воїнів-афганців теж має підстави: пам’ятний знак безпосередньо пов’язаний із вшануванням загиблих учасників війни в Афганістані. Саме ця коротка назва часто допомагає швидко пояснити місцевим жителям, який пам’ятник ви маєте на увазі.
Термін “локальна війна” може здаватися відстороненим. Він окреслює межі збройного протистояння, але не передає того, що відбувалося з окремою людиною. Для сім’ї, яка втратила сина, чоловіка чи батька, географічна віддаленість бойових дій нічого не полегшувала. Війна входила в дім через повідомлення про загибель, збережені листи й речі, до яких більше ніхто не повертався.
Тому розповідь про цей рівненський меморіал доречно починати з людського виміру. Він дозволяє говорити про втрату без урочистих перебільшень і водночас не відривати долі загиблих від складної історії воєн, у яких вони опинилися.
Травень 1999 року: поява меморіалу в місті
Пам’ятник відкрили 12 травня 1999 року. Отже, він належить до об’єктів, установлених у Рівному вже після проголошення незалежності України. У травні 2024 року виповнилося чверть століття від дня його відкриття.
Точна дата важлива для міської історії. Вона допомагає не змішувати час подій, яким присвячено пам’ятник, із часом, коли громада отримала окреме місце для їх осмислення та вшанування загиблих.
Поява меморіалу означає також зміну самого міського простору. Певна ділянка перестає бути лише дорогою через парк або зручним місцем зустрічі. У неї виникає додаткове призначення: сюди можна принести квіти, прийти з родиною чи побратимами, побути наодинці зі спогадами. Так пам’ять отримує конкретну адресу.
Автори пам’ятника: чотири імені замість одного
Над створенням меморіалу працювали скульптори Микола Сівак і Володимир Пєтухов, а також архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук. Тому при зазначенні авторства правильно називати весь колектив. Скорочення до одного прізвища залишає поза увагою внесок інших учасників роботи.
У пам’ятнику поєднуються два види творчої праці. Скульптура формує образ, який бачить відвідувач. Архітектурне рішення визначає, як цей образ існує на конкретній ділянці: звідки його сприймають, як до нього підходять, як співвідносяться меморіал і навколишній простір.
Ім’я Миколи Сівака зустрічається й під час знайомства з іншими рівненськими пам’ятками. Зокрема, його роботою є пам’ятник першій вчительці, встановлений 2003 року біля головного корпусу Рівненського державного гуманітарного університету. Якщо цікавитеся місцевою скульптурою, огляд різних творів одного автора дає можливість порівняти його підхід до зовсім різних тем.
Технічні відомості про пам’ятний знак
Об’єкт визначають як пам’ятний знак-меморіал. Для його характеристики суттєвими є присвята, час створення, авторський склад і розміщення у відкритому просторі біля парку. Цих даних достатньо, щоб відрізнити його від інших військових меморіалів Рівного.
Водночас точні габарити та матеріали потребують документального підтвердження. Визначати породу каменю, склад металу або висоту лише за фотографіями ненадійно, тому неперевірені цифри до опису не включено.
| Параметр | Відомості |
|---|---|
| Вид об’єкта | Пам’ятний знак-меморіал |
| Дата відкриття | 12 травня 1999 року |
| Скульптурне авторство | Микола Сівак, Володимир Пєтухов |
| Архітектурне авторство | Віктор Бичківський, Олександр Ткачук |
| Призначення | Увічнення загиблих у локальних війнах |
| Точні розміри, маса та матеріали | У цьому описі не наведені через відсутність підтверджених технічних даних |
Під час безпосереднього огляду корисно спочатку охопити поглядом увесь меморіал, а потім перейти до окремих деталей. Так легше помітити зв’язок між його елементами й уникнути враження, сформованого лише одним фотографічним ракурсом.
Пам’ятні зустрічі біля меморіалу
Особливе місце в житті пам’ятника посідає 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У Рівному з цієї нагоди відбувалися покладання квітів до пам’ятного знака “Загиблим у локальних війнах”. Зокрема, вшанування полеглих учасників війни в Афганістані тут проводили 15 лютого 2020 року.
Для людини, яка випадково опинилася поруч, така зустріч може виглядати як коротка офіційна церемонія. Проте для її учасників за знайомими обличчями й прізвищами стоять роки спільного життя, служби та пережитого. Це варто враховувати, фотографуючи пам’ятник або проходячи біля місця покладання квітів.
Час конкретних заходів потрібно уточнювати заздалегідь: пам’ятна дата не означає незмінного щорічного розкладу.
Що врахувати під час відвідування
Біля меморіалу доречні ті самі прості правила, що й в інших місцях пам’яті. Не потрібно особливої підготовки, достатньо уважності до простору й людей поруч:
- не пересувайте квіти та лампадки заради вдалого кадру;
- якщо триває вшанування, залиште учасникам вільний підхід до пам’ятника й уникайте фотографування людей крупним планом без їхньої згоди;
- з дітьми почніть розмову з присвяти меморіалу, пояснюючи незнайомі слова відповідно до їхнього віку;
- оглядайте композицію з доступних пішохідних ділянок.
Пам’ятник учасникам локальних конфліктів у Рівному доповнює уявлення про місто історіями, які не завжди помітні за його повсякденним ритмом. Знаючи адресу, дату відкриття та імена авторів, знайти й упізнати його нескладно. А зрозуміти значення цього місця допомагає проста думка: для когось пам’ятник біля парку залишається адресою зустрічі з пам’яттю про близьку людину.
