Є пам’ятники, які одразу заявляють про себе масштабом, високим постаментом і урочистою позою героя. Пам’ятник Уласу Самчуку у Рівному працює зовсім інакше. Посеред центральної частини міста бачимо чоловіка, який сидить із книгою. У ньому немає демонстративної монументальності, і саме це привертає увагу. Скульптура ніби пропонує спочатку роздивитися людину, а вже потім згадати про статус письменника, його біографію та місце в українській літературі.
Для Рівного така постать не випадкова. Улас Самчук походив із Рівненщини, Волинь стала однією з головних територій його творчості, а певний період біографії письменника був безпосередньо пов’язаний із самим містом. Через це монумент на Театральній площі можна сприймати не просто як чергове увічнення відомого автора. Він повертає Самчука в той культурний простір, про який той писав і який багато в чому сформував його світогляд.
Де в Рівному шукати пам’ятник Уласу Самчуку
Пам’ятник встановлений на Театральній площі в центральній частині Рівного. Найпомітніший орієнтир поруч – Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр.
Локація зручна для людини, яка вперше приїхала до міста. Не потрібно їхати у віддалений район або довго шукати монумент серед житлової забудови. Він знаходиться просто в активному міському середовищі, тому огляд легко поєднати з прогулянкою центром.
Основні відомості про пам’ятник можна звести до короткої довідки:
| Характеристика | Інформація |
|---|---|
| Кому присвячений | Уласу Самчуку |
| Місце | Театральна площа, Рівне |
| Дата відкриття | 20 лютого 2005 року |
| Скульптор | Володимир Шолудько |
| Архітектор | Віктор Ковальчук |
| Привід для відкриття | 100-річчя від дня народження письменника |
| Формат доступу | відкритий міський простір |
Дата відкриття тут має особливе значення. Монумент з’явився 20 лютого 2005 року – саме через сто років після народження Самчука. Таким чином організатори не просто приурочили подію до ювілею, а символічно поєднали дві дати одним днем.
Чому Самчук пов’язаний саме з Рівненщиною
Щоб зрозуміти вибір міста для такого пам’ятника, варто відійти від самої скульптури й подивитися на біографію письменника.
Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в Дермані – населеному пункті на території сучасної Рівненської області. Пізніше його життєвий маршрут простягнувся далеко за межі Волині та України. Він жив у різних європейських країнах, а після війни опинився в Канаді. Відстань, однак, не зробила батьківщину другорядною темою його творчості.
Навпаки. Волинський світ постійно повертався у прозу Самчука – через село, землю, родину, побут, суспільні зміни та долі людей, яких історія змушувала жити в умовах воєн і зміни державних кордонів.
Найочевидніший приклад – трилогія “Волинь”. Уже сама назва показує, наскільки важливим був цей край для письменника. Іншим широко відомим твором Самчука стала “Марія” – роман, у якому трагедія українського села розкривається через життя однієї людини та її родини.
З Рівним письменника пов’язувало не тільки походження. У роки Другої світової війни він перебував у місті та в 1941-1943 роках був пов’язаний із редакційною роботою газети “Волинь”. Це суперечливий і складний період, який припав на час німецької окупації Рівного, тому його неможливо виривати із загального історичного контексту.
Письменник, який не стоїть на п’єдесталі
Найцікавіше в рівненському пам’ятнику Самчуку починається тоді, коли перестаєш дивитися на нього просто як на портрет відомої людини.
Скульптор Володимир Шолудько відмовився від звичної формули, коли історична постать стоїть високо над площею. Самчук сидить. Його тіло не напружене урочистою позою, немає піднятої руки чи іншого жесту, який мав би штучно додавати композиції величі.
Натомість у руках письменника з’являється книга.
Деталь проста, але вона фактично виконує роль пояснення всього монумента. Перед нами людина слова. Автор не намагається в одній скульптурі показати всі етапи складної біографії Самчука, а вибирає одну характеристику – письменника за книгою.
У композиції можна звернути увагу на такі особливості:
- фігура виконана у впізнаваній реалістичній манері, без навмисного перетворення людини на абстрактний символ;
- сидяча поза робить образ значно спокійнішим, ніж у більшості традиційних міських монументів;
- книга працює не як випадковий декоративний предмет, а відразу пояснює професію та головну справу життя Самчука;
- пам’ятник розташований так, що його можна добре роздивитися зблизька;
- навколишня площа не відокремлена від скульптури огорожею чи закритою меморіальною територією.
Через це виникає незвичайний ефект. Самчук не “панує” над площею – він перебуває в ній.
Хто створив рівненський монумент
Автором скульптури став Володимир Шолудько. Архітектурну частину виконав Віктор Ковальчук.
Робота архітектора в такому об’єкті може бути менш очевидною для випадкового перехожого, ніж робота скульптора, але вона суттєва. Монумент потрібно було не просто виготовити, а вписати в уже сформовану центральну площу. Важливими були масштаб, основа композиції, висота фігури та її співвідношення з простором навколо.
У підсумку пам’ятник не намагається сперечатися з архітектурою центру Рівного. Навіть навпаки – його відносна стриманість допомагає скульптурі природно існувати поруч із театром і пішохідним рухом.
Від Дерманя до Канади – біографія за одним міським образом
Життя людини, яка сьогодні сидить у бронзі на Театральній площі, важко назвати географічно спокійним. Самчук народився на Волині, жив у Європі, пережив воєнну добу та зрештою опинився по інший бік Атлантики.
Після Другої світової війни письменник перебував у Німеччині, а згодом переїхав до Канади. Там минула значна частина його пізнього життя. Помер Улас Самчук 9 липня 1987 року в Торонто.
Ця віддаленість від України цікаво контрастує з тематикою його творів. Фізично автор міг перебувати за тисячі кілометрів від Волині, проте літературно продовжував до неї повертатися.
Саме тому рівненський пам’ятник можна прочитати ще й як символічне завершення великого маршруту. Людина виїхала далеко за межі рідного краю, але її образ зрештою повернувся сюди.
У Рівному є не лише пам’ятник
Якщо пам’ятник дає можливість буквально за кілька хвилин познайомитися з образом Самчука, то для глибшого занурення в його історію в Рівному є окрема локація – Літературний музей Уласа Самчука.
Музей працює на вулиці Симона Петлюри, 17. Його відкрили 20 лютого 2007 року, тобто знову в день народження письменника, через два роки після появи монумента на Театральній площі.
Ці два об’єкти добре доповнюють один одного. На площі людина бачить художній образ Самчука, а музей дозволяє перейти від образу до документів, книжок, фотографій та біографічного контексту.
Тому для тематичної прогулянки містом можна скласти простий маршрут:
- почати з Театральної площі та уважно оглянути пам’ятник;
- пройти центральною частиною Рівного, не перетворюючи маршрут на окрему тривалу екскурсію;
- завітати до Літературного музею Уласа Самчука, якщо хочеться побачити матеріали, пов’язані з письменником;
- після цього продовжити знайомство з історичним центром міста.
Такий варіант значно цікавіший за швидку фотографію біля скульптури, бо пояснює, чому Самчук взагалі присутній у культурному просторі Рівного.
П’ять дат навколо одного імені
Довгу біографію іноді простіше побачити через кілька часових точок. У випадку Самчука вони розтягнулися на понад століття – від його народження до сучасних заходів біля пам’ятника.
| Дата | Значення |
|---|---|
| 20 лютого 1905 року | народження Уласа Самчука |
| 1941-1943 роки | період його діяльності в Рівному |
| 9 липня 1987 року | смерть письменника в Торонто |
| 20 лютого 2005 року | відкриття пам’ятника на Театральній площі |
| 20 лютого 2007 року | відкриття в Рівному літературного музею Самчука |
Між першою і четвертою датою – рівно сто років. А ще через два роки місто отримало музей. Так пам’ять про письменника поступово вийшла за межі одного монумента і сформувала кілька окремих точок присутності Самчука в Рівному.
Деталі, які легко пропустити
У пам’ятника немає складної композиції з десятками символів, які потрібно довго розшифровувати. Проте кілька нюансів роблять його цікавішим.
Насамперед це масштаб. Коли історичну особу встановлюють на високий п’єдестал, глядач автоматично опиняється внизу. Тут такого сильного вертикального поділу немає. Самчука можна роздивитися майже як співрозмовника.
Друга деталь – книга. Її можна було б сприйняти як очевидний атрибут письменника, але в настільки лаконічній композиції вона стає центральною. Без неї образ читався б зовсім інакше.
І третя особливість – саме оточення. Театральна площа продовжує жити незалежно від пам’ятника: люди кудись поспішають, зустрічаються, проходять повз театр. Скульптура не вимагає від цього простору ставати урочистим. Вона просто залишається його частиною.
Чи можна відвідати пам’ятник у будь-який час
Так, це відкритий міський об’єкт. Для огляду пам’ятника Уласу Самчуку не потрібно купувати квиток або підлаштовуватися під графік установи.
Це особливо зручно для туристичного маршруту. Якщо людина вже гуляє центром Рівного, монумент можна включити до програми без складного планування. Інша справа – відвідування музею: перед походом туди доцільно окремо перевірити актуальний режим роботи.
Найцікавіше оглядати пам’ятник не поспіхом. Варто обійти композицію, звернути увагу на позу письменника, книгу та те, наскільки близько фігура розташована до звичайного пішохідного простору.
Пам’ятник, який продовжує виконувати свою функцію
Минуло вже понад два десятиліття від відкриття монумента, але він не став просто старою скульптурою в центрі Рівного. Біля нього продовжують відбуватися заходи, пов’язані з пам’ятними датами письменника.
Особливо показовим був 2025 рік – 120 років від дня народження Уласа Самчука. Ювілей знову актуалізував його ім’я на Рівненщині, а сам пам’ятник залишився природною точкою для вшанування письменника.
Це важлива риса будь-якого меморіального об’єкта. Поставити скульптуру можна один раз, але справжнє місце пам’яті виникає лише тоді, коли місто продовжує до нього повертатися.
Чим пам’ятник Уласу Самчуку цікавий сьогодні
Для туриста це насамперед одна з культурних пам’яток центрального Рівного. Для людини, яка цікавиться українською літературою, – можливість побачити, як місто працює з пам’яттю про письменника. Для місцевих жителів монумент давно став знайомою частиною Театральної площі.
Але є ще один спосіб подивитися на цю скульптуру.
Улас Самчук прожив життя, в якому було багато доріг. Дермань, Рівне, європейські міста, повоєнна еміграція, Канада – географія його біографії значно ширша за один регіон. І все-таки однією з головних територій його текстів залишилася Волинь.
Тому пам’ятник Уласу Самчуку у Рівному має доволі красиву внутрішню логіку. Письменник, який значну частину життя провів далеко від рідного краю, тепер щодня “сидить” у самому центрі міста з книгою в руках. Навколо змінюється Рівне, проходять нові покоління людей, перебудовується міський простір, а його бронзовий Самчук нікуди не поспішає. Для пам’ятника письменникові, який так багато повертався до Волині у своїх текстах, важко придумати природніший фінал.
